|
Май | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | |
5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | |
19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | |
26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
|
| |
|
 |
Печать!
Листовки, раздавалки, закладки, флаера и прочую мелочь:)
Тираж 10.000 штук, полноцвет, офсет, печать одна сторона, размер 10см х 17см, 400грн.
А также помошь с дизайном!
тел.: +38 067 407 77 07
e-mail: kiev.sabona@gmail.com
|
|
|
Сьогодні Дмитрику 7 місяців. Час летить просто кошмарно швидко, тільки ж недавно ще вагітна ходила, скаржилась, чекала не могла дочекатись... а зараз все згадую, і наче не зі мною це все було, таке собі кіно... ніколи не думала що таке скажу коли-небуть...
Власне, мій маленький герой:)
|
|
|
Идет динозавр по лесу с блокнотом. Видит бежит что-то серое. Динозавр ему:
- Ты кто? Серый отвечает:
- Я - Волк.
- Записываю: "В-о-л-к". Кароче завтра прийдешь, я тебя сьем на завтрак.
Волк весь в слезах, в истерику впал. Динозавр идет дальше видит что-то коричневое бежит. Динозавр ему:
- Ты кто?
- Я - Медведь.
- Записываю: "Мед-ведь". Кароче завтра прийдешь, я тебя сьем на обед.
Ну медведь сразу в депресняк. Идет Динозавр дальше видит что-то белое ушастое бежит.
- Ты кто?
- Я - Заяц.
- Записываю: "За-яц". Завтра ко мне прийдешь на ужин я тебя сьем.
- А можно не прийти?
- Можно. Так "За-яц " - Вычеркиваю...
Цей анекдот для мене як повчальна історія. Інді ми змиряємось з обставинами і навіть не намагаємось щось змінити. Ниємо, жаліємось, скаржимось... і все одно не міняєм нічого. Мовчимо і робимо. Такі собі раби... а все ж так просто...))
|
|
|
Страшенно треба вірші в дусі "давай, вставай, ми пабєдім", можливо патріотичні якісь (гімн не прєдлагать), українською, російською. Бажано сучасні, можливо ваші...
для тих хто боїться: вірші ніде друкуватися не будут; якщо треба, то за межі мого блогу не вийдуть, просто хочу начитатись щоб пронятись таким собі рушійним духом... чого тільки не зробиш для польоту думок у правильному напрямку;)))
завчасно дякую))
|
|
|
Образа...чому вона виникає? звідки береться? кажуть що через гордість... але я не надто і горда щоб отак до такого дойшло... взагалі вважаю, що гордість заважає бути щасливим))) Ця образа з*явилась через невиправдані сподівання, коли розраховуєш на конкретний результат, а отримуєш інше або взагалі нічого. Що робити? Не чекати нічого конкретного? Не вимагати нічого? ВВажаю що саме так! Якщо я можу, то це ще не ознаєчає, що це можуть всі. Люди різні, і більшість з них слабкі... І ображатись не варто, це шкодить тільки мені, а людина на яку ти ображена, іноді навіть не підозрює про це і живе собі радісно)) Ну от я наче все розумію... залишилось найголовніше - слідувати цим словам, а це вже важче... бо тріпатися про те як правильно жити ми всі розумники, а як справа доходить до практики, то тут всі вмикають мороз -40... Правду ж я кажу, так?;)
|
|
|
|